Птахи (продовження)

[yurlogvyn]

Ліворуч, туди за снопами, зерном і свійськими птахами торгували й домашніми наїдками – квашеною капустою, огірками, моченими яблуками. А подільські торговки в закритих кошиках, щоб не вичахли, виносили на продаж великі гарячі пиріжки. З горохом, з капустою, з картоплею. За тими жіночками й бабусями, що торгували пиріжками, бігали й відловлювали їх фінінспектори. А їм лягаві допомагали. Фінінспектори, ті шакали базарних збіговиськ, намагались де тільки можна і кого тільки можна, прихопити, наздогнати, кліщем вчепитись і видерти останні засмальцьований «рубель» у людини.

От батько мого друга Жені, дядя Гриша, скооперувався з якимось старим майстром-ліварником. І вони нишком у кімнаті-щілині між двома будинками, відливали з розплавленого алюмінієвого дроту – казани. Плавили той алюмінієвий дріт у плиті, яку дядя Гриша склав власноручно. А тьотя Муся, Женіна мам, ходила туди вниз, по Смирнова-Ласточкіна, на Житній базар. Там і продавала алюмінієві казанки. І їй, звичайно ж, доводилось бігати від тих базарних шакалів-фінінспекторів.
Далі буде