Ігри "пожарки" (продовження)

Щось мені в той день «на срібло» дуже повезло. Була повна кишеня двадцяток. І з тою кишенею я поперся грати в другий двір. Ні, другий двір був не в якомусь іншому будинку. Другим двором у нас називалась та частина, що далі вглиб, за залізною брамою до Академії. Не можу сказати, щоб хлопці з другого двору були старші за мене. Але вони махлювали і на «латах» і на «коломахах» коли відміряли чия «біта» впала ближче до кону. «Лата» - це довжина всієї стопи, а «коломаха» - ширина стопи, поставлена перпендикулярно до «лат». Наприклад – «біта» впала за одну стопу – «лату» і дві «коломахи» від цеглини-кону. Я програвся вщент і через їхні махлювання і через те, що не остерігся, коли вони сказали: «Граємо до косточки!» У мене «бітою» було не що-небудь, а справжній старовинний американський долар.
Як він мені дістався?

далі буде