Пори року

Печерську Лавру закрили. Це вже вдруге після оскаженіння 30 років. Тоді над головною брамою висів «лозунг» - «П’ятирічкою по релігії!» При Микиті «лозунгів» не писали ні українською мовою, ні російською. Зате всі інші написи були на «язикє ... общенія». До речі, коли говорять про тотальне упослідження української мови у брежнєвську епоху, то забувають, що все започаткував у 1956 році Микита Кукурузник. Бо до того часу у всіх російських школах вивчали мови тих республік, де ті школи знаходились. І екзамени були, починаючи з 5 класу! А що з подачі Микити почалось у 1956 році? З того часу батьки могли вибирати – чи буде їх дитина вивчати місцеву мову! А до того часу тільки відомчі школи залізниці були всі російськомовні, де б вони не знаходились. Їх, ті залізничні школи, благословив Лазар Каганович, коли ще був наркомом залізниці.

Мокрі фото

МОКРІ ФОТО

Що було цікавого в людях із оточення мого батька? Ті всі люди були майстри. Хто досяг більшого, хто меншого успіху в своєму фахові. Але не пам’ятаю серед них, таких, хто працював би мало, спроквола ... Різного люди були темпераменту і таланту, та до роботи брались по-справжньому. Ось зараз у ЗМІ крутять ту думку, що люди, які безупинно працюють, то трудоголіки, що це люди явно із психологічними, а то й психічними проблемами. Бо ті «трудоголіки» тікають від проблем сім’ї, проблем соціальних і спілкування з людьми, яке їм важке і не потрібне, занадто обтяжливе. Що від їхнього трудоголізму їхні сім’ї, їхні діти занедбані ...
Я ж пам’ятаю, що всі ці люди, що пройшли страхіття війни, хто на фронті, хто в окупації, а всі вони і працювали з повною віддачею.
І був у них (при страшенній завантаженості) добрий контакт із колегами і порозуміння сімейне.

далі буде