yurlogvyn

Свідком таких дивних змагань була журналістка Ляля Гарицька, вона може підтвердити мої слова. Ляля - одна з найвродливіших дівчат інтелектуальної Київської тусовки 60-х років. Вона жила в дідуся й бабусі на Малій Підвальній в 10-му номері. Прекрасний великий будинок часів будівельного буму на межі ХІХ–ХХ століть.

У тому будинку також жив мій приятель біолог Олег Яценя, справжній корінний киянин. На жаль, його військове відрядження на ЧАЕС у травні–серпні 1986 року кінчилось ранньою і важкою смертю. У нього на антресолях були величезні акваріуми. Олег розводив у тих акваріумах якихось преяскравих малюсіньких рибок. Олег був справжнім майстром і трудягою в своїй коморці життєвій – вправний мисливець і рибалка, знавець корисних рослин і дерев, справжній майстер по зняттю шкурок як із ссавців, так і з птахів.

Коли я заходив до нього, щоб порадитись, чи не написав якихось я дурниць про тварин, то спочатку з вузького хідника Малої Підвальної ступав на щербаті мармурові сходи. Далі переступав потрощений мармуровий поріг. Заходив до вестибюлю, викладеного добрим, але вже пощербленим і вичовганим мармуром. Старосвітський ліфт у глибині вестибюлю мав зовнішні двері з фігурною залізною решіткою. Ліфт поволі мене тягнув нагору до останнього поверху до квартири номер 10 у будинку номер 10 Малої Підвальної. Тієї Малої Підвальної, що в знаменитого українофоба Михаїла Булгакова названо Мало Провальною. І де в однім затишнім будиночку ховався поранений офіцер Турбін.

далі буде