(no subject)
Sep. 15th, 2014 11:19 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yurlogvynЯк настав вечір, притяглась із поля моя старша Майя. Ледь ноги волочила. Крізь сильну засмагу проступала блідість обличчя. І принесла нам гостинець — гречану галушку, завбільшки з добрий кулак.
Це нам на обід зварили.
Я спробував надкусити ту темно-сіру галушку. Мої зуби в ній просто застрягли. Бабуся Мокрина взяла її в руки.
- І таке люди їли?
- А вже, - відказала Майя. - Я тільки юшку з тих галушок пила... Добре, що з собою взяла скибку хліба — повірила, що буде обід.
Бабуся Мокрина і бабуся Мінна тільки головами похитали. Та й посунули Майї миску молодої картоплі, кухоль сколотини та добрий шмат крихкого кукурудзяного хліба...
Жнива ще не скінчились, але просто в полі влаштували тік і почали обмолочувати вже пожате. Туди трактором ХТЗ притягли і стару роздовбану молотарку, і дивну машину паровик. Точно, як невеликий паротяг. І труба висока, і поршні-важелі. І топку заправляли, здається, вугіллям. І воду в казан наливали. Приєднали паровик пасом до молотарки. Через той пас паровик і крутив барабан молотарки. Від гоготіння і шипіння паровика, від роботи барабану молотарки такий гуркіт стояв, що аж голова обертом ішла. Та сонце пекло все сильніше. Тому водовоз раз по раз повертався до тирла і черпав журавлем воду.
Волами, коровами і кіньми до молотарки підвозили снопи. Все дівчата і дівчатка, молодиці і вже баби. Єдиний чоловік — барабанщик. Підстаркуватий чоловік в окулярах. Здається, то були трофейні німецькі окуляри мотоциклістів. Крім спеки, людям добряче допікала полова, остюки та пил, що хмарою вилітав з молотарки. Особливо дошкуляли остюки, якщо вони потрапляли під одяг. У всіх, хто обслуговував молотарку, були червоні запалені очі.
далі буде
Це нам на обід зварили.
Я спробував надкусити ту темно-сіру галушку. Мої зуби в ній просто застрягли. Бабуся Мокрина взяла її в руки.
- І таке люди їли?
- А вже, - відказала Майя. - Я тільки юшку з тих галушок пила... Добре, що з собою взяла скибку хліба — повірила, що буде обід.
Бабуся Мокрина і бабуся Мінна тільки головами похитали. Та й посунули Майї миску молодої картоплі, кухоль сколотини та добрий шмат крихкого кукурудзяного хліба...
Жнива ще не скінчились, але просто в полі влаштували тік і почали обмолочувати вже пожате. Туди трактором ХТЗ притягли і стару роздовбану молотарку, і дивну машину паровик. Точно, як невеликий паротяг. І труба висока, і поршні-важелі. І топку заправляли, здається, вугіллям. І воду в казан наливали. Приєднали паровик пасом до молотарки. Через той пас паровик і крутив барабан молотарки. Від гоготіння і шипіння паровика, від роботи барабану молотарки такий гуркіт стояв, що аж голова обертом ішла. Та сонце пекло все сильніше. Тому водовоз раз по раз повертався до тирла і черпав журавлем воду.
Волами, коровами і кіньми до молотарки підвозили снопи. Все дівчата і дівчатка, молодиці і вже баби. Єдиний чоловік — барабанщик. Підстаркуватий чоловік в окулярах. Здається, то були трофейні німецькі окуляри мотоциклістів. Крім спеки, людям добряче допікала полова, остюки та пил, що хмарою вилітав з молотарки. Особливо дошкуляли остюки, якщо вони потрапляли під одяг. У всіх, хто обслуговував молотарку, були червоні запалені очі.
далі буде
